З Марокко до Маріуполя. Історія 21-річного іноземця, якого в Донецьку “засудили” до розстрілу

Російські окупанти Донецька винесли смертний вирок 3 іноземним бійцям, які воювали за незалежність і волю України з початку повномасштабної війни.

Процес всього лише 3 дні. А рішення судді шокувало світ. Наступного ж ранку ця новина була головною мало не в кожній британській газеті, адже двоє з трьох – представники Сполученого Королівства.

Третя жертва бойовиків – 21-річний марокканець Брагім Саадун.

Про людожерські підходи контрольованих Кремлем бойовиків встигли висловитися в українському та британському МЗС, уряді Британії, Раді Європи та навіть США. Однак таких заяв не зробили в Марокко. Хоча їхній громадянин теж опинився на “лаві підсудних”.

З Марокко – в Україну

Брагім народився в 2000 році й виріс у Марокко. Про його родину й особисте життя на батьківщині друзі воліють не розповідати. Стосунки з сім’єю у хлопця були не найкращі, а рідні не хочуть спілкуватися з пресою. Відомо, що його батько вдома – військовий.

“Він любив саморозвиватися, знає багато мов (за словами самого хлопця на відео з полону, володіє 5-ма мовами – УП), цікавиться соціальними проблемами”, – описує Брагіма його близький київський друг Муїз.

У 2019 році юнак приїхав в Україну за студентською візою. Переїзд він організував самостійно, родина лише оплатила квиток.

 

Тоді ж Брагім вступив у Київський політехнічний інститут, на факультет авіаційних та космічних систем. І швидко обріс друзями та соціальними зв’язками.

“Справжня душа компанії та наш вірний друг”, – пишуть знайомі про іноземця.

Армія

У 2021 Брагім вирішив змінити навчання на військову службу.

“Те, що він говорив особисто мені – що він не відчував у собі користі, – пригадує Муїз мотиви друга. – Хотів зробити щось, що дозволило би йому відчувати себе активним, отримати життєвий досвід і почуватися корисним”.

Восени минулого року юнак підписав контракт із ЗСУ.

“Пішов на навчання у листопаді, з початку лютого брав участь у активних бойових діях”, – розповідає його подруга Даша.

Брагім починав із посади водія. Згодом пройшов курс навідника.

Служив марокканець у 36-й бригаді морської піхоти, яка вже у березні-квітні стала одним із тих підрозділів, до якого було прикуто найбільше уваги. Саме цей підрозділ брав участь у героїчній обороні блокадного Маріуполя.

Полон

З передової Брагіму вдавалося зв’язуватись із друзями.

“У нього зламався телефон, і він брав у друзів, – розповідає Муїз. – Надсилав короткі повідомлення. Розповідав про свої емоції, дбав про мене, казав: “Не хвилюйся, ходи до бомбосховища” тощо”.

Про свою службу Брагім розповідав небагато. Казав, що навіть нікого не вбив. Його робота полягала в тому, щоб моніторити, як ворог пересувається і охороняє територію.

Востаннє він виходив на зв’язок 27 березня, перебуваючи в Маріуполі. Останнє, що отримав від військового його друг, були 4 повідомлення: “все в порядку, все буде добре, немає інтернету”.

Потім – 3 тижні тиші.  

У першій половині квітня морпіхи казали, що в них закінчуються боєприпаси і от-от може настати “останній бій”. Один із побратимів Брагіма, з яким він був знайомий до служби, британець Ейдін Ейслін, тоді сказав родині, що військові планують складати зброю через дуже важкі умови.

Того ж дня з’явилась інформація, що частина 36-ї бригади пішла на прорив і дісталася підрозділу “Азов”, що перебував у “Азовсталі”. Під час прориву частина піхотинців здалися в полон.

Саме тоді, за словами друзів, Брагім і потрапив до бойовиків. Його адвокат пізніше розповідатиме іншу версію, мовляв, хлопець здався під Волновахою.

Після 3-х тижнів тиші друзі побачили відео з марокканцем, опубліковане на пропагандистському YouTube-каналі бойовиків. Ще пізніше його показав кремлівський телеканал “Россия-24”.

На записах хлопець, за словами друга, виглядає наляканим:

“У нього є певні труднощі з ментальним здоров’ям, і це яскраво виражається на відео. Йому потрібна психологічна допомога”.

Попри це Муїз зізнається, що навіть зрадів, побачивши товариша живим у полоні:

“Думав, що до нього будуть ставитись як до полоненого, що його просто обміняють. Кому він потрібний? Якщо британців можуть у політичних цілях використати, то що вони хочуть від громадянина нейтральної країни?”.

Київські друзі Брагіма підтримують контакт із його сестрою. Ні з ким із них юнак не виходив на зв’язок із полону.

Наступне, що близькі побачили, були заяви терористів про “смертну кару”, яка загрожує іноземним захисникам України.

“Суд”

На початку червня у терористичній “ДНР” прозвітували, що “завершили слідство” щодо 3-х іноземців і будуть їх “судити”. Йшлося про Брагіма, згаданого вище Ейдіна Ейсліна та ще одного британця Шона Піннера.

Військових звинуватили у “найманстві”. І пригрозили смертною карою, яку зрештою і “присудили”.

За найманство, тобто оплачувану участь іноземця у війні, карають і в цивілізованих державах. Однак навіть так званий “кримінальний кодекс ДНР” каже: під такий статус не потрапляє людина, якщо вона певний час проживала у країні, за яку воює. Саме такою і була історія Брагіма.

 

Ці аргументи мав би наводити його адвокат. Але у фейковій “республіці” і захист відповідний. До полонених бойовики приставили не місцевих, а російських адвокатів Дмитра Єршова та Ігоря Вагіна.

Юристи дають російським пропагандистам коментарі, називаючи своїх підзахисних “найманцями” і говорячи, що окупанти ставляться до них “лояльно”.

Інформації про цих російських адвокатів і їхню діяльність у мережі майже немає.

Вагін і Єршов працюють не лише з цими 3-ма іноземцями. Вони “захищають” і інших полонених українців.

Кілька днів тому Вагін вкотре заявив кремлівським ЗМІ, що один із піхотинців “зізнався у вбивствах мирних людей”.

Такі “спойлери” – нонсенс для справжніх адвокатів.

Тобто якісного захисту полонені українські захисники позбавлені.

Друзі Брагіма скаржаться, що уряд Марокко кинув свого громадянина напризволяще, а посольства навіть не роблять публічних заяв.

Доля “засуджених” іноземців залишається під питанням. Чи дійсно бойовики наважаться їх розстріляти? Чи будуть використовувати як заручників для шантажу в перемовинах?

Одне зрозуміло точно. Цей “вирок” став черговою цеглинкою для того, щоб світ зрозумів, з ким насправді має справу.

Чим далі, тим менше залишиться у світі “нейтральних країн”. 

Джерело: https://www.pravda.com.ua/

Напишіть нам у коментарях на Facebook

Поділіться з друзями

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Поділіться з друзями

Головне

Вибачте. Даних поки немає.

Без Політики